ГОЛОВНА - Нормативні документи - ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001)

---

ДСТУ Б В.2.7-118-2002 (ГОСТ 27180-2001) Плитки керамічні. Методи випробувань

Дата набрання чинності: 2002-10-01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Даний стандарт поширюється на кераміч­ні плитки для внутрішнього облицювання стін, покриття підлог і оздоблення фасадів та встановлює методи їх випробувань.

Стандарт не поширюється на кислото­тривкі та термокислототривкі керамічні плит­ки.

Застосування методів передбачають у стандартах або технічних умовах на конкретні вироби.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Перелік нормативних документів, поси­лання на які використані у даному стандарті, наведений у додатку А.

3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1 Кількість виробів, які відбирають для контролю, встановлюють у стандартах або технічних умовах на конкретні вироби.

3.2 Випробування слід проводити у при­міщеннях з температурою повітря (20 ± 5)°С і відносною вологістю не менше 50 %.

3.3 Для проведення випробувань слід ви­користовувати водопровідну воду.

3.4 Для визначення зносостійкості, терміч­ної і хімічної стійкості глазурі, твердості ли­цьової поверхні за Моосом слід використову­вати зразки, які не мають пошкоджень лицьо­вої поверхні.

3.5 Водопоглинання, зносостійкість, гра­ницю міцності при згині і термічну стійкість глазурі визначають на зразках, висушених до постійної маси.

Зразки висушують при температурі        (110 ± 5)°С протягом 1 год, охолоджують і зва­жують. Потім зразки продовжують сушити до постійної маси. Масу вважають постійною, як­що розбіжність між результатами двох послі­довних зважувань не буде перевищувати 0,1 % результату передостаннього зважування. Час сушіння між двома послідовними зважування­ми повинен бути не менше 20 хв.

4   КОНТРОЛЬ ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ

4.1 Зовнішній вигляд плиток перевіряють візуально при денному або розсіяному штуч­ному світлі при освітленості від 300 до 400 лк з відстані 1 м від очей спостерігача.

4.2 При контролі зовнішнього вигляду плитки викладають на щиті площею не менше 1 м2, розташованому під кутом (45 ± 3)°, з ши­риною зазору між плитками до 3 мм.

4.3 При контролі кольору (відтінку кольо­ру), рисунка і рельєфу лицьової поверхні плит­ки викладають на щиті упереміж із зразками-еталонами. Огляд проводять з відстані 1 м.

Відповідність кольору килима еталону пе­ревіряють з відстані 10 м після попереднього знімання паперу.

При контролі фіксують відмінність кольо­ру (відтінку кольору), рисунка і рельєфу ли­цьової поверхні плиток від зразків-еталонів.

Наявність тріщин, які не видно, визнача­ють на слух шляхом простукування дерев'яним або металевим молоточком масою 0,25 кг.

Плитки, які мають тріщини, при простуку­ванні видають деренькучий звук.

4.5 Наявність цеку визначають візуально. При виникненні розбіжностей на глазуровану поверхню плитки наносять органічний барв­ник (чорнило), протирають м'якою тканиною і проводять огляд.

4.6 Вимірювання дефектів зовнішнього ви­гляду (відбитості, зазублини, насічки, щерби­ни з боку лицьової поверхні тощо) проводять штангенциркулем за ГОСТ 166 або лінійкою за ГОСТ 427.

Введіть символи з зображення:

---